Фенікс втрачених надій

Ранок. Пасмурно. Відкрив уявні жалюзі на вікні на кухні. – Сайгон… Я все ще в Сайгоні… Трясця!…
Останню ніч провів з пляшкою  гарячої води між ногами. Спав одягнений. Останні два дні почував себе не дуже. Здається допомогло… Сьома ранку розпочалась дуже чутною канонадою неподалік. Два тижні…

Read More

День перед Зимовим Походом

5 грудня 1919 року…
Мороз щипає за вуха. Все навколо вкрите снігом. Волинська група нарешті відірвалась від ворога і входить в невеличке село під Любарем, в котрому мала переночувати і в котрому в цей вечір мало бути оголошено наказ про вимарш у Зимовий Похід.

Ще не встигли розташуватися, як старшини одержали наказ зібратися в школі. Поїхав і я. Коли зайшов до школи, там уже зібралися майже всі старшини Групи…

Read More

Свинцеві 80ті. Спротив Українського Національного Фронту

Історія України є дуже не простою і заплутаною. Втім, все ж, такою характеристикою можна окреслити історію будь-якої країни. Чим далі від подій, тим більше те, що відбувалось, обростає міфами, здогадками та припущеннями. Перша світова війна і участь в ній українців, з обох сторін,  була забута вже давно. З Другої світової агітаційна машина Радянського Союзу створила  міф під назвою “вєлікая атєчєствєнная”, який отруює нашу країну й досі. Але, якщо я приміром запитаю Вас, чи пам’ятаєте Ви що відбувалось в 1980-х? Що було після УПА та шістдесятників? Що було в лічені роки перед здобуттям Незалежності? А чи знаєте Ви що-небудь про Український Національний Фронт і їх зброїні акції, котрі були проведені в 1981-82 роках? Пролити світло на це питання та скласти послідовну хронологію діяльності Українського Національного Фронту,  я постарався в даній статті…

Read More

“Ростргане Руско” (або як урядово перетворили білорусина на українця)

До одного чеського уряду в Празі появився в урядовій справі білорусин Акімієв, еміґрант з Мінської губернії.Акімієв з підкресленою благоговійністю тихенько причинив за собою двері урядової канцелярії та поштиво уклонившись двом урядовцям, що байдуже оглянули його, проказав:- “Поклона! Уцтіва!”Один з урядовців, що мав поважну лисину та дуже визеркалені з тилу штани, звернувся до смиренного білорусина з коротким запитом:- Цо хцете?

Read More

Отаман Шашкевич

Бригада отамана Шашкевича вже четвертий день була в бою з денікінськими частинами. Тиф косив бригаду, як і цілу УГА, 1919-ім році в Україні, та виривав зі стрілецьких рядів куди більше жертв, як ворожі кулі й гранати. Бій став бриґаді не під силу. Стрільці знеможені голодом і холодом, чотири дні без теплої страви, чотири ночі без […]

Read More

Лазар Мельничук

..Будапештанські часописи доносять знов про слідуючий геройський вчинок другого нашого героя 15 літнього Лазара Мельничука. Залізничний поїзд, що прийшов11 падолиста з Клявзенбурґа до Будапешту, привіз молоденького подорожного, який довершив цілий ряд геройських вчинків. Був се 15-літній Українець Лазар Мельничук, котрий своєю хоробристию осягнув степень цуґсфірера. Сю шаржу надав йому оберст жандармерії Фішер за його надзвичайні […]

Read More

Остання зустріч з братом

Безжурний час дитинства минув, а наша юність не була ще дозрілою. Небезпека не видавалась нам чимось поважним. До неї ми підходили з усміхом на устах і з відвагою очайдушности, питомій нашим літам. Навіть, як ми дійсно чогось боялися, то приховувати це відчуття, намагаючись заглушити його бравурними словами не здаючи собі справи, що стоїмо на порозі […]

Read More

Українська Подонь

Етнічні українські території налічують обширний список. Немало можна дізнатись  про Закерзоння та Кубань, менше про Ставропільщину та Терщину, проте, такі топоніми як Острогожчина, Вороніжчина та Курщина, в українській свідомості, давно покрились пилом архаїки. Настав час протерти цей пил зі сторінок української історії. Цей матеріал присвячено українцям Подоня.

Подонь – етнографічна область, котра займає східну та південну частину  сучасних Бєлгородської та Воронезькоїї областей РФ відповідно. ..

Read More

“ІСПИТ” підстаршинської школи ім. полковника Коника

В лісі біля села Корманичі пов. Перемишль містився табор підстаршинської школи УПА. По терені бушували польсько-українські опричники, та провадили розвідку за відділами УПА, та дня 2.6.1946 р. виконали каральну акцію на українські села: Мацьковичі, Вуйковичі, Бріхівці, Батичі, з яких польські комуністи під командою НКВД-истів насильно викинули українське населення і заселили польським…

Read More

Перший відділ українських військових кадетів

Точно в сімнадцяту річницю геройської смерти леґендарного Командира УПА ген. Тараса Чупринки, 5-го березня 1967 року, українська громада у Нотінґгамі була свідком відкриття першого відділу українських кадетів при британській армії. Відділ цей покищо малий! Всього три рої юнаків між 14 і 18 роками у військових одностроях із тримісячним вишколом, що його відбувають вечорами два рази в тижні, а раз у місяць йдуть на стріляння…

Read More

Більше мужности Пане Поручнику!

Восени 1920 р.  головний штаб Дієвої Армії УНР переїхав з Городка Подільського до Волочиськ. Оперативний штаб на чолі з генералом Омеляновичем-Павленком виїхав на конях в поле на фронт. Частина штабу залишилась при другому відділі, а саме при ген. кватирмайстрі Ткачукові. Довкруги волочиського двірця було повно тилових частин. У близькому селі перебував евакуйований уряд УНР. Скрізь було гостре поготівля…

Read More

“Кобзар” на селі

Це було понад 50 років назад на селі північної Полтавщини. Я вже другий рік ходив до школи. Багато клопоту завдавали ми тоді вчителям через незнання російської або “панської”, як тоді казали, мови.Учителі, місцеві українці, – з них один навіть досить відомий український поет, – не сміли в школі вживати української або “мужицької” мови…

Read More

Про козака Бурю

В селі Джурові, над рікою Рибницею, є стрімка круча, котру називають “Писок”. Ця круча виступає доволі високо понад місцеві ліси, а на ній в давнину колись була козацька редута, чи як її в нас називали “чуга”. В селі була козацька стежа, що тримала сторожеву службу на чузі, та слідкувала за татарськими чамбулами, що не раз заганялися аж сюди. В час небезпеки козаки запалювали смоляні бочки на чузі, даючи знак, щоби люди ховалися в дооколичні ліси, що кінчалися аж десь в Рахові та Сиґоті…

Read More

На прапор глянь!

Під кінець травня 1946 року в таборі полонених дивізійників в Ріміні, мала місце маловідома нашому загалові подія, яка заслуговує на згадку.У 20-ту річницю траґічної смерти Голови Директорії та Головного Отамана Армії У.Н.Р. Симона Петлюри, врочисто посвячено український національний прапор, який фундували та передали воякам Першої Української Дивізії УНА вояки-українці 2-го корпусу Польської Армії під командуванням генерала Андерса…

Read More

ЗАПОРОЖЕЦЬ З ОДКУШЕНИМ ВУХОМ

Лиха пригода спіткала в лютому 1683 року запорожця Якова Гусака, товариша сотні Іванининої. Саме в цей час ця сотня зімувала в Полтавському полку. Якову Гусакові довелося стояти на кватирі в Диканьці. Робити не було чого. Ото знічев’я він часто піячив. Одного разу в шинку на підпитку почав Гусак бійку з місцевим жителем василем Вовком, і той, розпалившись, одкусив запорожцеві вухо.На суді Вовк щиросердно скаявся в тому, що “за наущенням бісовським”, бувши п’яний “з запальчивости гніву”, завдав Гусакові такої шкоди. Суд присудив йому “єднати” (дійти згоди, давши нагороду) потерпілого. Вовк не відмовлявся запропонувати Гусакові яку завгодно нагороду, але як можна віднагородити людину за відкушене вухо.

Read More

Хрести предків наших. Розповідь про зникле село Крайна

Перемишльщина – забутий, вже зархаїзований  український етнонім. З селища Бірча (Перемишльський повіт, Польща) до міста Добромиль (Львівської області) напряму близько 35 кілометрів. У міжвоєнну бувальщину повіт носив ім’я Добромильського. Тутешні густі ліси і прикарпатські полонини ще пам’ятають буремні 40-ві. При відступі в 44му німці обходили цю місцевість, польська Армія Крайова та т. зв. батальйони хлопські боялись проводити тут свої акції, а відділи НКВС заявлялись лише великими загонами. Бо тут жили українці…

Read More

Похорон одного з 37-ох

ПО БИТВІ КОЛО СОКОЛОВА
Місце постою 1-го куреня УСС, 18 вересня 1915 р.
Нині відбувся похорон стрільця Михайла Тимощука родом з Корнича в Коломийськім повіті. Поховали його в “Хатках” коло Соколова біля хреста при великім роздоріжжю над рікою Стрипою, при співучасті старшини та стрільців 1 куреня й місцевої громади.

Read More

Вихід з оточення, – спогад воїна дивізії Галичина

СС-ПК. Червоне, налите кров’ю сонце ховалось за солом’яні стріхи подільського села. Погасле небо вкривалося густими хмарами диму від палаючих навколо хат і машин. На золотих ланах пшениці, якої не встигли зібрати працьовиті руки українського селянина, а поорали залізні гусениці та тяжкі вибухи артилерійських снарядів…

Read More

Схід – справа тонка. Інтерв’ю з мешканкою окупованого Луганську

Я тривалий час хотів взяти інтерв’ю у когось з жителів тимчасово окупованої частини України. І ось, нарешті, мені це вдалось. Перше інтерв’ю, яке виходить на synytsia_blog – розмова з мешканкою окупованого Луганську. Інтеракція публікується на умовах анонімності. Пані, 40 років, за професією – вчителька молодших класів. Розмову записала Євгенія Волинська…

Read More

Малюнки офіцера Вермахту або як за допомогою емоцій творити пропаганду

Мандруючи Європою,в Австрії мені в руки потрапила досить цікава книга.  На око –  нічим не примітна, нудна енциклопедія років так 70х –  так могло здатись на перший погляд пересічній людині. Але погортавши трохи сторінки,  я одразу виявив феноменальну її цінність, принаймні, як матеріалу для вивчення механізмів агітації та пропаганди…

Read More

“Йду на фронт, хочу висповідатися”…

(Спомин з Йордану в Галичині 1941р.)

Зближаються Йорданські свята, а те, що пережилося підчас большевицької навали помалу піде в забуття… Тож хочу поділитися спомином з тих часів з тими читачами, яких минуло те нещастя глядіти в будучність і не бачити виходу з гнету.Було це саме на йорданський св. Вечір 1941 р.На дворі сильний мороз. На приходськім подвірю рух…

Read More