Synytsia blog -

Українці у Французькому Іноземному Легіоні (1939-1945)

Приступити до цієї теми було доволі нелегко, адже вона містить в собі велику кількість інформації, часто-густо абсолютно не систематизованої. Це, в свою чергу значно погіршує пошук потрібних даних. Очевидно, цей матеріал матиме продовження в інших частинах і класифіковані вони будуть за рокам. Цей матеріал, присвячено українцям, котрі проходили службу, чи були причетні до Французького Іноземного […]

Кава для Донцова та яєшня для Скоропадського – київські ресторани в 1918 році

Цікаво уявити іноді, прогулюючись, тісними вуличками Києва, що ж тут було сто або й двісті, і триста років тому на цьому місці. Як жили люди, куди вони ходили, де святкували, де працювали та проводили своє дозвілля. Як жили сильні світу цього? Де пив щоранку каву Симон Петлюра? Куди ходив обідати професор Грушевський? І де приймали […]

Український Курінь імені Шевченка 1944 рік

Похідний журнал Українського куреня ім. Т. Шевченка

Французькі Сили Спротиву Підокруга Д2Кордонна Ґрупа Департаменту Ду2-гий Український Курінь ПОХІДНИЙ ЖУРНАЛнотував майор Віктор Петі Другий Український Курінь в складі 30. Піхотної дивізії СС приїжджає коло 15. серпня 1944 до Франції. 25. серпня – Курінь зі своїм полком на постою у Коші у Вальдагоні. 27. серпня – Розправа з німцями в казармах у Вальдагоні. Посуваючись […]

Степан Лисак в однострої підхорунжого УГА. 1920 рік.

Святий Вечір під Хировом

(Спомин) Вже сутеніло, коли наша сотня з четвертого коломийського куріня, вийшла з кватир – теплих хат села Городовиць і подалась на фронт скріпити боєві стійки під Хирівську Посаду. Свят-Вечір! На біло-темнім небі мерехтіли святовечірні зорі, поля і села лежали покриті святочною білою габою. Сотня гусаком бродила в снігу, підсувалась вперед. Під ногами монотонно скрипів морозний […]

Моя остання розмова з Іваном Франком

“Багато розказувати, та мало слухати” – говорять звичайно наші люди, як мають щось цікаве сказати. Так і в мене сьогодні – “багато писати, та мало читати”. Але що ж пороблю. Давно приобіцяв, що напишу, так колись таки написати треба. Мудре воно чи немудре, а все одно мушу написати, бо ж пообіцяв, ще й слово дав, […]

Бій під Ґорондою

Вздовж границь Карпатської України вдарили наїздники майже одним способом, тільки з тим розділом, що на одні наші відділи стріляли зпереду, а інших полишали спокійно, потім їх обкружали ззаду і таким способом зробили багато вбитих та поранених. Відділ в с. Ґоронді, під командою жандарма-січовика І. М., який добре знав використати всі вигоди терену, розложився, якраз хвилину […]

Наша перемога

Репортаж з бою в с. Гринівка,9.08.45 о год. 12/24 за моск. часом/,де розбито больш. спецвідділу силі одної сотні.З нашої сторони брали участь у бою3 чоти в силі 90 стрільців під командуванням к-ра Х. Сутінок. Останні проміння сонця ще золотять пливучі хмари. Вітерець колише верхівям смерек. Десь далеко гримнув постріл, а відгомін понісся лісом-лісом, – і […]

Лист кубанської козачки до мужа в неволї

(Лист сей написала козачка Хивроня Тимофієвна Колещата, з села Н. (с. Нагутське, Олександрівського уїзду прим. ред.) ставропільської ґубернії, до свого мужа в австрійськім полонї. Зі Львова до Ставрополя чотири рази дальше, як зі Львова до Відня, а однак нарід говорить там так само к ми, по українськи, бо Москалї займили давно великі простори української землї, […]

За кров моїх друзів

/Спомин/ У дні 3 травня 1946 року, в одному з фахів Чорного ліса біля вовчинецької лінії, над селом Гутиська – постій відділу “Месники” під командою пор. Павла. Вчора перед заходом сонця, біля палахкотячої ватри, під свіжою весняною зеленню дерев відбулася відправа. На відправі рішено зробити засідку. З огляду на те, що місця, на яких ми […]

“Дзядзьо”

Грабовець 1915 року. Маленьке гірське село налите вщерть військом: у кожній хаті чета, або команда частини. В школі команда бриґади. Там і командант ґенерал Вітошинський “дзядзьо”, як його називали Усуси. “Дзядзьо” вийшов на село. В старій вояцькій “мантлі”, в пімнятій шапці, з палицею в руках. Шкандибає отак що дня, заглядає в кожний кут, питає про […]

Вишкільні фрагменти

(З повстанського нотатника) Незвичайний гість прибився до нас із далекої дороги. Скромний, скупий на блискучі слова, розповідь у нього коротка й річева. Але приніс він із собою запах українських піль, подих п’янких радощів партизанських рейдів, дзвінку славу вояка УПА під сухий регіт автомата. Жмут листків паперу замережених дрібними літерами, так і говорить своїм обшарпаним, заяложеним […]

Маруся Соколовська

Під кінець літа 1919 р. тоді, як український чорнозем кровю парував, як полки Галицької Армії мостили шлях через Збруч-річку, Проскурів, Житомір і Київ… – курінь, яким я командував кватирував в селі вересах біля Житоміру. Неділя – Вулиця роїлась від хлопців, дівчат, стрільців. Неслись звуки буйної стрілецької пісні, плив дівочий шепіт… Десь далеко, там де мрійна […]

Бережани взяті.

Із днів чортківської офензиви, на підставі записок. Як гураґан покотилася ця вістка вранці дня 21. червня 1919. року на фронті 2. Корпусу Української Галицької Армії, що вже в кількох днів стояв у затяжних боях за Бережани. Поляки ставили запеклий опір. Щораз то нові, свіжі баталіони кидали на вдержання цієї важливої позиції, укріпилися від сходу на […]

Бій на верху Малиновищі

В місяці червні 1944 року на верху Малиновищі в Карпатах розтаборувалося 5 сотень УПА, а саме: сотня сот. Хмари, сот. Гамалії, сот. Кривейка, сот. Довбуша та сот. Іскри. Завданням вищезгаданих сотень було краще вишколятись до нової боротьби з большевицьким окупантом. Сотня сотенного Гамалії перша скінчила вишкіл і була готова діяти. Дня 15 серпня 1944 року […]

За Україну

Опис події в місті Люблині (Польща) 27.04.1946 року о годині 8.30 в 7-ій комп. п. п. інспекційний скликав вояків ВП в півколо і привів перед них арештованого українця, що мав зв’язані взад руки – дротом. Зібраним представив його як “бандеровскєго гершта”, що вже сидить два місяці в арешті і не хоче сказати, як він називається […]

З Іршавського фронту

У вісім годин вечером 13 березня ц. р. ми дістали наказ вислати до села Сільця стежу з ґарнізону Січовиків, бо наступають мадяри у великім числі з Великих Кумят (Севлюський округ) в напрямі Заріччя-Сільце. Стежа нам принесла відомість, що все спокійно й ніде не запримітили ворога. А тепер з чим виступати на позиції, коли не було […]

Козацький шлях і “вірую” мого життя

Народився я 29 серпня 1905 року в станиці Новодерев’янківській Уманського повіту на Кубанщині. Приспішеним випуском кінчив клясичну гімназію в м. Ейск і тоді був покликаний до старшинської кінної військової школи в Катеринодарі, в складі якої брав участь в боях проти “красной армії” – російської інвазії на Кубань, при відступленню на Кавказ: Туапсе, Сочі, Гагри, де […]

Кубанець Уваров – отаман Холодного Яру в 1919 р.

На заклик бувшого осаула Холодного Яру Юрія Залізняка в “Літописі Черв. Калини” за жовтень 1932 р., давати матеріяли до історії Холодноярщини 1918-1922 року – подаю відоме мені з 1919р. Нажаль я щойно недавно прочитав “Літопис” за грудень 1931 р., де “не зовсім вірно” освітлені події, свідком яких я був, і головне постать Кубанця Уварова, який […]

Міжвоєнна українська фотографіка: фото, автори та їх долі (ФОТО)

В міжвоєнний період у Львові, на той момент окупованому Польщею, було засновано Українське фотографічне товариство. Ініціаторами створення УФОТО були професор Олекса Балицький та доктор Степан Дмоховський. Протягом наступних дев’яти років виставки українських майстрів фотографії відбувались щорічно. Перша пройшла 7 грудня 1930 року, а остання, дев’ята, була запланована на осінь 1939 року, проте цим планам не […]

Псевдо

Дайте мені, мамо, білу сорочечку та наваріть мені пирогів, бо я йду в партизани!Так здається я сказавби до мами коли б був молодший і вибирався “в ліс”.А потім, попрощавшись з рідними, я добув би зі стріхи обріза оперезався б навхрест і навпоперек лентами з набоями і рушив би житом до ліса. І зараз за селом […]

Чернігівські Січовики

1942. Друкується вперше. … Чернігівська Січ – партизанський загін, створений 1941 р. з українців, колишніх червоноармійців, що залишилися в лісах після пересунення німецько-радянського фронту на схід. Основним завданням чернігівських січовиків (назву запропонував нижчепідписаний) було охороняти населення від німецьких грабунків – зерно й худоба, а також німцями зловлені юнаки й дівчата поверталися додому після визволення їх […]