В моїй уяві поселення Орбіта і руїни Чигиринської АЕС виглядали як друга Прип’ять. При чому друга, в значенні лише порядкового розташування, а ніяк не по рівню атмосферності. Про цей об’єкт було написано немало. Саме цей образ сформований через статті і телесюжети  сподвигнув  мене на його відвідування.

Цікаво, але день відвідування видався достатньо розмаїтим на погодні настрої. З самого ранку небо було затянуте сірими хмарами, і навіть зривались маленькі крапельки дощу. Селище Орбіта і сама закинута станція знаходяться за товщею достатньо густого соснового лісу. Ліс висаджений вручну і в радіусі опоясує  поселення і промисловий об’єкт на добрих 10 кілометрів.

Сама територія пронизана, як промінчиками, нитками доріг, доріжок і вже пізніше зробленими грибниками і місцевими – стежинок. Побудувати на цьому місці спочатку ГРЕС , а пізніше АЕС задумали в далекому 1971 році.   Паливом на якому спочатку задумувалось топити станцію був, як не дивно – чорний мазут. Десятки років будівництва і мільйони карбованців було виділено щоб країна розивненого соцалізму могла в найбільшому розмаху своїх енергетичних амбіцій побудувати найбільшу за потужністю в Європі Атомну Електро Станцію.  Але цим планам не судилось збутись.

Трубу оточують великі купи уламків будівельних матеріалів. Ще до 2011 року, тут була котельня, і невеликі потужності які залишились, слугували  хоч за якимсь призначенням. Мисливці за металом не пожалкували жодної плити. Заліза і навіть шматочку  того що могло б нагадувати метал,  на горах розбитого бетону більше не знайдеш. Та і  бувалу велич, навіть недобудованої станції, можна лише уявляти.

Після залишків бувшого промислового об’єкту було прийняте рішення відвідати поселення-привид з назвою Орбіта. Поселення,  це тому, що офіційного статусу цей населений пункт не має.  Селище умовно поділене  на дві частини – закинуту і там де живуть люди. Закинуту частину складають Універмаг, кілька багатоповерхівок, промислові ангари, і декілька незначних будівель. Все це знаходиься в аварійному стані. Жилу частину від закинутої відділяє невеличка посадка, яка органічно зливається з лісом.