
Міхель Ґалазика
Моя, дорога для мене, мала історія
Я народився у Бельгії в 1965 р., коли батько емігрував з Польщі.
Він приїхав, і почав працювати на бельгійських копальнях в 1945 році. Мій батько, Йосип Ґалазика, народився в Оріхівцях (пол. Orzechowce, Перемишльського повіту, Підкарпатське воєводство) в 1924 році.
Його батька теж звали Йосипом. Народився в Оріхівцях в1891 році,
помер в Оріхівцях в 1938 р. Мав малий споживчий магазин. Був кульгавий з приводу негарної рани здобутої під час обстрілу Оріхівців під час І Світової війни. Одружений був з Ганною Стефан, мали 9 дітей: 9 хлопців. В 1947 р. мою овдовілу бабку було примусово переселено до Сокільників, під Львовом. Виїхала вона з п’ятьма дітьми. Інші четверо не повернулися з війни. Мій батько шукав щастя у Бельгії, двоє інших братів в Австралії, а один помер в
Німеччині. Батька мого дідуся звали Дмитро (1851 -?); його батька звали Іван (1818-1855); а його батька звали Олексій (1776-1836). Всі народилися і померли в Оріхівцях. Всі були греко-католиками і розмовляли українською.
Я регулярно відвідую Оріхівці, особливо старе, покинуте кладовище,
де спочивають мої предки. До нашого часу там збереглась тільки стара башта, костел був зруйнований приблизно в 1960-х роках. Мої
родичі сказали мені, що дзвін з дзвінниці був забраний до Сокільників біля Львова. У селі ніхто вже не знає цієї історії. Довго я шукав хоч якесь фото старого костелу, але знайти не вдалось.
Я просив мешканців і ксьондза, але це так, немовби я розповідав про
міграцію черв’яків у березні (орфографію збережено прим. ред.). Я
запропонував навіть плату 100 євро на facebook-у для того, хто знайшов би таку світлину.
Я думаю, що Польща не хоче вже більше чути про цю історію. Я написав до Президента (мер прим. ред.) Журавіци (пол. Żurawica) і Президента Польської Республіки. В 2017 році я хотів хильнути чарку з кожним в Оріхівцях , щоб відсвяткувати 70-ту річницю цієї історії. Не відповіли мені. Отже, сам я привіз собі з Оріхівців і з архівом дорогі мені сувеніри:
Цю розповідь я знайшов на сторінці історичного ресурсу Apokryf Ruski, присвяченому висвітленню історії українських етнічних територій, які зараз належать Польщі.