В кінці березня 1917 року повстав в Одесі “Союз Української Молоді” із семінарістів, гімназістів і взагалі середнєшкільників, разом біля 500 осіб. Союз мав свого представника навіть в керівничім комітеті і помагав старшим у різних дрібницях, наприклад, розповсюджував і продавав “Українське Слово”, перший орган в Україні, що повстав одразуж по абдикації царя. “Українське Слово” редагували Іван Липа і Володимир Мурський.
В квітні із “Союзу Української Молоді” виділилась невеличка група, що заклала “Одеську Січ”. “Січ” захопила вежу критого ринку (з велитенською, високою на 2 поверхи салею) при Торговій вулиці і почала вправи. Український Військовий Комітет уживав (на чолі з доктором Іваном Луценком – членом Генеральної Ради УВК. Прим. Редакції “УК”) дав їм інструктора. Пополудні Січовики поділені на дві сотні по 30-40 осіб, відбували вправи. Пізніше Український Військовий Комітет уживав їх до вартової служби, а ще пізніше придалися “Січовики” й до чого іншого.
Недалеко, на Старо-Портофранківській вулиці, почали формуватися червоноґвардійці, потім іще ближче, бо на Торговій вулиці ч. 4 – так звані “дружинники робітничої молоді”, нахабні типи на чолі з Уріцьким, Канґуном і Вчителем. Серед Січовиків теж були молоді хлопці з передмість, що вміли слідкувати за “дружинниками” і довідуватися, що в них робиться. Найбільшою втіхою було для Січовиків відбивати реквізовані ними речі. Так вони здобули невелику друкарню (на ній друкували відозви, наприклад проти виступу Корнілова). Захоплювали часом і непотрібні речі. Червона ґвардія не вміла і, здається, не любила стріляти.
Однак прийшов час і на бойове хрещення.
Велику маніфестацію, большевицької ґвардії, що йшла Миколаївським бульваром, українці обстріляли з кулеметів, з даху Анґлійського клюбу. Начальника ґвардії Канґуна, що їхав відкритим автом, кулі просто перетяли на двоє.
Коротко по тім почалась (здається в кінці листопада 1917 р.) і правдива боротьба. Виступили з 2-ої стації Фонтанів Гайдамацькі Куріні (Вони належали до формації УВК). З них, як кажуть, найкраще бився 3-й піший курінь. Чехівський, лівий соціял-демократ, як оповідають, не вдіявши нічого з поєднанням українців і москалів, замкнувся в своїй кімнаті і плакав, слухаючи розриви шрапнелів і постріли.
Базою Гайдамаків був головний двірець і Олександрівський участок (там втягнено кулемети на вежу). Українці просувалися до Дерібасівської і Соборної площі. Січовики боронили базу з боку Молдаванки і перебували між Сінною площею і горою Чумкою. З моря стріляв крейсер “Алмаз”, але дивно, – влучно бив по своїх, большевиках.
По трьох-чотирьох днях відбулися прилюдні похорони тих Гайдамаків, що не мали в Одеси рідні. Бачив я, як через Портофранківську вулицю пливло одна за другою шістьдесят трун, покритих червоною китайкою на знак жалоби. По обох боках вулиці люди плакали наголос.
Січовиків убитих було, здається, тільки двох: один молодий жид, син бляхара з Юрьївської вулиці, що ненавидів большевиків, а другий молодий хлопець С… Його поховали Січовики із панахидою , співом “Вже воскресла” і салютом, на 2-му християнському кладовищі під самим парканом від вулиці Токаревої. Ранені поховались до своїх батьків.
Частина Січовиків зосталась в Одесі., частина пішла на мандри із власною армією на все зле й добре. Таким був бл. п. поручник Дмитро Зоренко, колишній одеський Січовик, що вмер у Польщі.
Командував і вишколював “Січ” спочатку Янів, старший десятник У.С.С., пізніше дуже коротко якийсь прапорщик, а потім до кінця один із Січовиків.
Уніформою “Січі” був кашкет із жовтоблакитними стрічками і знаком архистратига Михаїла. Команда була вся усусівська, із команд Богданівського полку прийняли тільки привітання. Щодня по вправах читали “На позір!” уривки О. Назарука “Слідами У.С.С.”, або щось подібного.
Юрій Липа
З матеріалів збірки “Українське козацтво”, – вересень 1972 р., ч.3 (21), с.13-14. Режим доступу: diasporiana.org.ua
На фото один з гайдамаків гайдмацького куреня в Одесі. Режим доступу: 048.ua
Долучитись до прихильників журналу можна за посиланнями:
Сайт: http://synytsia.com
FB: https://www.facebook.com/synytsiablog
Instagram: https://www.instagram.com/synytsia_blog/
Enigma: https://enigma.ua/users/sinitsya_yaroslav/
Telegram: https://telegram.me/synytsia_blog