Міжвоєнна українська фотографіка: фото, автори та їх долі (ФОТО)


В міжвоєнний період у Львові, на той момент окупованому Польщею, було засновано Українське фотографічне товариство. Ініціаторами створення УФОТО були професор Олекса Балицький та доктор Степан Дмоховський. Протягом наступних дев’яти років виставки українських майстрів фотографії відбувались щорічно. Перша пройшла 7 грудня 1930 року, а остання, дев’ята, була запланована на осінь 1939 року, проте цим планам не вдалось справдитись, почалась Друга світова війна. Після цього товариство більше ніколи не збереться, а стежки життя його учасників розійдуться в різнобіч. До наших часів збереглись каталоги світлин, котрі виставлялись. Synytsia_blog підготував добірку фото разом з описом долі їхніх авторів.

Автор: Данило Фіґоль.
Фото: “Відвідини тіней”.
З 1933 по 1939 рік був співробітником Українського Фотографічного Товариства у Львові і співредактором його органу «Світло й тінь».
В 1940 році – лаборант Львівської філії АН УРСР, з 1947 по 1964 рр. – науковий співробітник; керівник відділу експозиції та культосвітньої роботи (1947 — 64) Етнографічного музею АН УРСР у Львові.
З 1964 до своєї смерті в 1967 році працював головним охоронцем музею. Помер у Львові 7 жовтня 1967 року.

 

Автор: Ярослав та Роман Масляки.
Фото: “Дахи”
Ярослав масляк в 1929 році закінчив гімназію у Львові, вивчав ветеринарію та право;  Член Українського фотографічного товариства і редколегії журналу цього товариства «Світло і Тінь».
З 1937 р. — керівник студентської драматичної секції. 

За приналежність до ОУН був ув’язнений у Львові в «Бригідках» та у Березі Картузькій. У 1940—1944 роках працював в Українському Допомоговому Комітеті в Кракові і Ярославі, а 1944—1945 у тижневику «Земля» (Плауен, Західня Німеччина). Керівник українських таборових театрів у Мангаймі та Ельванґені, Західня Німеччина. З квітня 1949 року разом з сім’єю оселився у Сіднеї. Був активним членом української діаспори, неодноразово публікувався в українських часописах.Помер в 1996 році у віці 87 років.

 

Автор: Олександр Мох.
Фото: “Студити йдуть на вечірню”.
Народився 22 травня 1900 р. у м. Глиняни (Західна Україна). Закінчив школу, а опісля Львівську духовну семінарію (1918—1923), навчався у Львівському таємному університеті (1920—1923). Заснував літературне товариство «Логос», редагував журнали «Наш приятель», «Поступ» , «Світло і тінь» .
Емігрував, редагував журнал «Життя і слово» в Інсбруку (1948—1949). Переїхав до Канади (1952), з 1969 р. видавав католицький журнал «Правда» у м. Торонто. Помер 16 листопада 1975 р. в Торонто у віці 75 років. 

 

Автор: Євген Дурделло.
Фото: “В сонці”
Народився 1896 у с. Вільшаниця Товмацького повіту (тепер Івано-Франківська обл.) у родині священика о. Михайла Дурделла. Під час Першої світової війни працював у міністерстві шляхів Західноукраїнської Народної Республіки, брав активну участь у національно-визвольних змаганнях. Згодом закінчив медичні студії у Карловому університеті в Празі, де здобув собі симпатію українського студентства на еміграції. За особливі успіхи у навчанні отримав від Томаша Масарика, першого президента Чехословаччини, відзнаку «sub summis auspiciis praesidentis».
З 1929 року Євген Дурделло був активним членом Українського лікарського товариства (УЛТ). Ще навчаючись у Празі, зацікавився фотомистецтвом. Коли у Львові 1930 р. було засноване Українське фотографічне товариство (УФОТО), став його членом і палким прихильником, брав участь у виставках української фотографії, організованих товариством. Із січня 1934 р. до липня 1935 р. обіймав посаду голови товариства і зумів поставити його на рівень солідної організації – УФОТО отримало свою домівку (по вул. Шашкевича, 5) та належно облаштовані лабораторії, до яких Є. Дурделло вклав чимало своїх власних коштів.
1935 р. захворів на важку легеневу недугу.  В 1937 році Євген Дурделло помер після операції у клініці «Шаріте» в Берліні. 

 

Автор: Т. В. Банах
Фото: “З пасовиська”
Доля автора світлини невідома.

Автор: Ю.П.
Фото: “Над Млинівкою”
Доля автора світлини невідома.

Автор: О. Царевич.
Фото: “Вівці на полонині”
Доля автора світлини невідома.

Ярослав Синиця


Головне фото члена УФОТО  Степана Федецького “Врешті самий”.

Використані джерела:
1. Каталог виставки Української Фотографіки товариством УФОТО в травні-червні 1934 року.
Режим доступу: Polona
2. Каталог сьомої виставки Української Фотографіки товариством УФОТО в квітні-травні 1937 року.
Режим доступу: Polona
3.  Стаття “Українська фотографія Львова у персоналіях. Портрет четвертий: Євген Дурделло”
Режим доступу: Фотографії Старого Львова


Підтримати проект:
Патреон: https://www.patreon.com/synytsia_blog
ПриватБанк:  5363 5420 1028 0445 (Синиця Ярослав Дмитрович)

Долучитись до прихильників журналу можна за посиланнями:
Сайт: http://synytsia.com
FB: https://www.facebook.com/synytsiablog
Instagram: https://www.instagram.com/synytsia_blog/
Enigma: https://enigma.ua/users/sinitsya_yaroslav/
Telegram: https://telegram.me/synytsia_blog

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *