Про місця Archives

Карпатська Україна очима угорського фотографа (ФОТО)

Ерно Вадас – один з найвідоміших фотографів міжвоєнного періоду. Його світлини характеризуються сміливим використанням світла і тіні. У 1934 році читачі журналу Die Galerie присудили Вадасу першу премію, а Королівське фотографічне товариство нагородило його медаллю Емерсона. У 1938 році щорічний American Photography Yearbook поставив його на п’яте місце серед 13 424 експонентів фотографічних робіт. У […]

Історії про село Крайна

В кінці червня 2019 року Synytsia_blog провів свою першу експедицію, ціллю якої стало віднайдення місця розташування села Крайна (нині повіт Бірча, Підкарпаського воєводства, Польща), котре до Другої сітової війни було населене виключно українцями. На момент проведення дослідницького походу ми, на жаль, не мали будь-яких точних даних про мешканців цього зниклого населеного пункту, про їхнє життя […]

Дві облоги Перемишля

Щойно покладена асфальтова дорога торувала, своєю як сажа чорнотою, вслід моїм сподіванням. Вийшовши приблизно посеред Шегинь я слідував вказівкам дорожного знаку, який направляв мене на форти більш ніж вікової давнини. До тих місць, де точились одні з найстрашніших боїв Першої світової війни. Не на життя. На смерть. Я не пройшов й пів-кілометра як мене наздогнав […]

Українська Подонь

Етнічні українські території налічують обширний список. Немало можна дізнатись про Закерзоння та Кубань, менше про Ставропільщину та Терщину, проте, такі топоніми як Острогожчина, Вороніжчина та Курщина, в українській свідомості, давно покрились пилом архаїки. Настав час протерти цей пил зі сторінок української історії. Цей матеріал присвячено українцям Подоня.

Подонь – етнографічна область, котра займає східну та південну частину сучасних Бєлгородської та Воронезькоїї областей РФ відповідно. ..

Хрести предків наших. Розповідь про зникле село Крайна

Перемишльщина – забутий, вже зархаїзований український етнонім. З селища Бірча (Перемишльський повіт, Польща) до міста Добромиль (Львівської області) напряму близько 35 кілометрів. У міжвоєнну бувальщину повіт носив ім’я Добромильського. Тутешні густі ліси і прикарпатські полонини ще пам’ятають буремні 40-ві. При відступі в 44му німці обходили цю місцевість, польська Армія Крайова та т. зв. батальйони хлопські боялись проводити тут свої акції, а відділи НКВС заявлялись лише великими загонами. Бо тут жили українці…

Церква св. Симеона в Мацьковичах

Святий Симеон – праведник, якому Бог продовжив життя, аби той зміг на власні очі побачити Ісуса Христа. Він жив 300 років, і помер наступного дня, після того як побачив дитятко Ісуса в Єрусалимському храмі. Церква названа на честь цього старця не витримала й двох сотень літ. Я побував в селі Мацьковичі…

Закинута церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа у Вуйковичах

Перший польовий вихід в 2019 році мені вдалось здійснити в середині лютого. Погода була оманливо теплою, вдень сонечко світило, але по-весняному ще не гріло. В мене був один вільний день […]

Замок Гербуртів

“Замок Гербуртів в Добромилі” – саме так буде правильно назвати руїни замку, які я відвідав на початку літа 2018. Рід Гербуртів був достатньо заможний і мав не один маєток, сотні акрів земель, як сказали б колись у давнину, а також замок Меджибіж. Так вийшло, що одним махом, я відвідав кілька цікавих місць – Урочище Саліна і […]

Чигиринська АЕС

В моїй уяві поселення Орбіта і руїни Чигиринської АЕС виглядали як друга Прип’ять. При чому друга, в значенні лише порядкового розташування, а ніяк не по рівню атмосферності. Про цей об’єкт було написано немало. Саме цей образ сформований через статті і телесюжети сподвигнув мене на його відвідування. Цікаво, але день відвідування видався достатньо розмаїтим на погодні […]

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це не те, що було три роки тому. Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квартали побитих будинків. Вражає те, що на цьому постапокаліптичному фоні інші такі ж обстріляні будинки, завдяки дбайливим рукам їхніх господарів, зовсім не схожі на перші. […]

Місто Щастя

“Вот, посмотрите, заходите сюда, вот так вот у нас выглядит бомбоубежище. Видите как все? Вот здесь мы прятались когда обстрелы были, иногда по несколько дней приходилось сидеть. Канализация течет ужасно, вот комунальщики все что сделали это хлоркой посыпали”– жінка років сорока жалується на жахливий стан бомбосховища. У проханні оглянути його нам охоче допомогли. На лінії […]

Водоспад Лазний

“- Був проект позначки туристичних маршрутів, таблички доручили прибити місцевим, по шляху слідування до водоспаду. Гроші заплатили, а хто ж тоді це буде робити? Так їх ото і понабивали подекуди не дуже стараючись, – вже піднімаючись на гору Небесної сотні ми зустріли сивоволосого дядька, який, проте не дивлячись на свій вік достатньо швидко піднімався […]

Урочище Саліна

Копальня солі ,катівня, санаторій – це коротко, в чотирьох словах історія одного місця… Зазвичай відвідуючи подібні місця я полюбляю дослідити все досокнально, обдивитись елементи кладки, оздоблення, структуру руйнувань яку наносить час. В урочище Саліна ми потрапили під вечір, коли до заходу сонця лишалось всього кілька годин. Про це місце я знав дуже небагато – лише […]

Закинута греко-католицька церква Пресвятої Богородиці

Вперше пішки перетинав Сян йдучи дорогою в село Старий М’якиш (пол. Miękisz Stary) Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства, не в брід звісно, він достатньо глибокий. З певного моменту в подорож ідеш не щось побачити а просто помовчати. Так було і тоді коли вирішив відвідати закинуту греко-католицьку церкву Пресвятої Богородиці… Село назване так на честь першого з […]