Друга світова війна

Вишкільні фрагменти

(З повстанського нотатника) Незвичайний гість прибився до нас із далекої дороги. Скромний, скупий на блискучі слова, розповідь у нього коротка й річева. Але приніс він із собою запах українських піль, подих п’янких радощів партизанських рейдів, дзвінку славу вояка УПА під сухий регіт автомата. Жмут листків паперу замережених дрібними літерами, так і говорить своїм обшарпаним, заяложеним […]

Read More

Бій на верху Малиновищі

В місяці червні 1944 року на верху Малиновищі в Карпатах розтаборувалося 5 сотень УПА, а саме: сотня сот. Хмари, сот. Гамалії, сот. Кривейка, сот. Довбуша та сот. Іскри. Завданням вищезгаданих сотень було краще вишколятись до нової боротьби з большевицьким окупантом. Сотня сотенного Гамалії перша скінчила вишкіл і була готова діяти. Дня 15 серпня 1944 року […]

Read More

Козацький шлях і “вірую” мого життя

Народився я 29 серпня 1905 року в станиці Новодерев’янківській Уманського повіту на Кубанщині. Приспішеним випуском кінчив клясичну гімназію в м. Ейск і тоді був покликаний до старшинської кінної військової школи в Катеринодарі, в складі якої брав участь в боях проти “красной армії” – російської інвазії на Кубань, при відступленню на Кавказ: Туапсе, Сочі, Гагри, де […]

Read More

Псевдо

Дайте мені, мамо, білу сорочечку та наваріть мені пирогів, бо я йду в партизани!Так здається я сказавби до мами коли б був молодший і вибирався “в ліс”.А потім, попрощавшись з рідними, я добув би зі стріхи обріза оперезався б навхрест і навпоперек лентами з набоями і рушив би житом до ліса. І зараз за селом […]

Read More

Чернігівські Січовики

1942. Друкується вперше. … Чернігівська Січ – партизанський загін, створений 1941 р. з українців, колишніх червоноармійців, що залишилися в лісах після пересунення німецько-радянського фронту на схід. Основним завданням чернігівських січовиків (назву запропонував нижчепідписаний) було охороняти населення від німецьких грабунків – зерно й худоба, а також німцями зловлені юнаки й дівчата поверталися додому після визволення їх […]

Read More

З совєтської армії на волю…

(Присвячую пам’яті тисячів моїх земляків, котрі гонені політруками впали на фронті в обороні московської імперії, або, далеко від рідних, загинули голодовою смертю в нацистівських таборах полонених) Коли мені сповнилося 21 рік життя в травні 1939 року, я був “асентерований” до польського війська. Тому, що Польща розлетілась, мене військо оминуло. За те після приходу большевиків призвали […]

Read More

БРАТЕ ПОМИЛУЙ!

(Із фраґменту бою 3-го батал. 30-го полку УНА під Штраден-Коґель)Кожний фронтовик має багатий шлях своїх фронтових переживань, бо кожний день фронту, кожна година і момент зміняються відмінними образами, з яких можна творити все новий і цікавий сценарій. Ці фронтові переживання акцій записані в пам’яті вояка як на стрічці “тайпрекордера”, на коротший або довший час… Маловажні […]

Read More

“СХІДНЯК” ТАРАН

Повстанському відділові “Дружинники 3” треба було вжити багатьох маневрів та всяких інших заходів, щоб перетривати важкий час зимових енкаведівських облав у лютому 1945 р. До 30 тисяч солдатів спеціяльних військ НКВД заблокували одночасно 70 сіл в околиці міста Броди (положене на шляху Львів-Рівне) щоб таким способом відтяти повстанців від їхніх харчових баз, а численними засідками, […]

Read More

Медсестра Іза

Сестри Ізи я ніколи не забуду. Нераз приходять мені думки з мого пережиття в армії ген. Андерса. В 1942 р. наша ситуація була дуже трудна, а це тому, що ми не були призвичаєні до клімату Середнього Сходу. Клімат для нас був дуже поганий, бо в день була велика спека, а ніч дуже холодна. Нас примістили […]

Read More

Українська вартівнича сотня у Франції

 В таборі Кальберґ, що ним покищо опікувалася американська військова команда, було багато громадян різних національностей. Українці ще не оформилися в окрему національну групу. Майже всі з Західної України були з поляками. Приховувалися між ними і багато людей з Наддніпрянщини. Багато вчених, культурних діячів та інтелігенції з обох сторін Збруча, приховувалися між словаками. Було багато військовополонених […]

Read More

У сталінградській офензиві (ч.2)

Перша частина спогадів поручника Едварда Снігура-Рафальського З початком жовтня впав перший сніг, і почалися доволі сильні морози. Моя чота, завдяки обставинам, заки ми відправилися з Харкова на фронт, забезпечилася в кожухи і валянки. Одначе не всі мої вояки їх мали. У постійних вуличних боях у Сталінграді, виснажувався перемерзлий і голодний німецький вояк, а совєтські частини […]

Read More

У Сталінградській офензиві (ч.1)

З ХАРКОВА НА ФРОНТ При кінці липня 1942 року, 26 полк СС панцер-ґренадирської дивізії “Вікінґ”, прибув до Харкова. Наш третій батальйон, а в ньому наша “українська” поліційна чота четвертої сотні важких кулеметів, стала бойовою одиницею східнього фронту який простягнувся від Вороніжа до Цимілянська. Головні сили нашої дивізії, до якої був приділений теж фінський добровільний батальйон, […]

Read More

На прапор глянь!

Під кінець травня 1946 року в таборі полонених дивізійників в Ріміні, мала місце маловідома нашому загалові подія, яка заслуговує на згадку.У 20-ту річницю траґічної смерти Голови Директорії та Головного Отамана Армії У.Н.Р. Симона Петлюри, врочисто посвячено український національний прапор, який фундували та передали воякам Першої Української Дивізії УНА вояки-українці 2-го корпусу Польської Армії під командуванням генерала Андерса…

Read More

Малюнки офіцера Вермахту або як за допомогою емоцій творити пропаганду

Мандруючи Європою,в Австрії мені в руки потрапила досить цікава книга.  На око –  нічим не примітна, нудна енциклопедія років так 70х –  так могло здатись на перший погляд пересічній людині. Але погортавши трохи сторінки,  я одразу виявив феноменальну її цінність, принаймні, як матеріалу для вивчення механізмів агітації та пропаганди…

Read More

“Йду на фронт, хочу висповідатися”…

(Спомин з Йордану в Галичині 1941р.)

Зближаються Йорданські свята, а те, що пережилося підчас большевицької навали помалу піде в забуття… Тож хочу поділитися спомином з тих часів з тими читачами, яких минуло те нещастя глядіти в будучність і не бачити виходу з гнету.Було це саме на йорданський св. Вечір 1941 р.На дворі сильний мороз. На приходськім подвірю рух…

Read More