старі публікації

Українська вартівнича сотня у Франції

 В таборі Кальберґ, що ним покищо опікувалася американська військова команда, було багато громадян різних національностей. Українці ще не оформилися в окрему національну групу. Майже всі з Західної України були з поляками. Приховувалися між ними і багато людей з Наддніпрянщини. Багато вчених, культурних діячів та інтелігенції з обох сторін Збруча, приховувалися між словаками. Було багато військовополонених […]

Read More

“СТРІЛЕЦЬ” під Шепетівкою

Ліси навкруги, куди оком не кинь. Панцерний поїзд “Стрілець”, добре обладнаний, стояв за маленькою станцією недалеко від Шепетівки. Було вже надвечір. Помічник командира, М. Головинський, узявши одного козака, пішов на станцію, щоб потелефонувати до технічної частини, що стояла тоді в Новгород-Волинському. Було відомо, що залізницю охороняє Гайдамацький Курінь, тому ніхто й не думав про небезпеку. […]

Read More

У сталінградській офензиві (ч.2)

Перша частина спогадів поручника Едварда Снігура-Рафальського З початком жовтня впав перший сніг, і почалися доволі сильні морози. Моя чота, завдяки обставинам, заки ми відправилися з Харкова на фронт, забезпечилася в кожухи і валянки. Одначе не всі мої вояки їх мали. У постійних вуличних боях у Сталінграді, виснажувався перемерзлий і голодний німецький вояк, а совєтські частини […]

Read More

Ми побідимо!

У Волівци умістив мене товариш в ваґоні, щоби я заїхав до шпиталя в Мункачи (Мукачів прим. ред.). Ми застали там двох полонених козаків. Один з них високий, стрункий, лице стягле, орлиний ніс, другий низького росту робив вражінє сердитої людини. Мій товариш почав з тим високим розмову. “Ви певно Українець?” спитав він стрункого козака. “Пізнаю се […]

Read More

ОДИН З ІСТОРИЧНИХ ДНІВ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ

День 21 грудня 1991 р. буде записаний в анналах української армії золотими буквами, бо у цей день понад 700 вояків, прапорщиків та офіцерів склали присягу на вірність України. Це була перша така присяга, що відбулася у Львові, де саме зродилася ідея створення Української Національної Ґвардії. Присягу склала військова частина 7480 внутрішніх військ, що розміщена на […]

Read More

День перед Зимовим Походом

5 грудня 1919 року…
Мороз щипає за вуха. Все навколо вкрите снігом. Волинська група нарешті відірвалась від ворога і входить в невеличке село під Любарем, в котрому мала переночувати і в котрому в цей вечір мало бути оголошено наказ про вимарш у Зимовий Похід.

Ще не встигли розташуватися, як старшини одержали наказ зібратися в школі. Поїхав і я. Коли зайшов до школи, там уже зібралися майже всі старшини Групи…

Read More

Остання зустріч з братом

Безжурний час дитинства минув, а наша юність не була ще дозрілою. Небезпека не видавалась нам чимось поважним. До неї ми підходили з усміхом на устах і з відвагою очайдушности, питомій нашим літам. Навіть, як ми дійсно чогось боялися, то приховувати це відчуття, намагаючись заглушити його бравурними словами не здаючи собі справи, що стоїмо на порозі […]

Read More

“ІСПИТ” підстаршинської школи ім. полковника Коника

В лісі біля села Корманичі пов. Перемишль містився табор підстаршинської школи УПА. По терені бушували польсько-українські опричники, та провадили розвідку за відділами УПА, та дня 2.6.1946 р. виконали каральну акцію на українські села: Мацьковичі, Вуйковичі, Бріхівці, Батичі, з яких польські комуністи під командою НКВД-истів насильно викинули українське населення і заселили польським…

Read More

Перший відділ українських військових кадетів

Точно в сімнадцяту річницю геройської смерти леґендарного Командира УПА ген. Тараса Чупринки, 5-го березня 1967 року, українська громада у Нотінґгамі була свідком відкриття першого відділу українських кадетів при британській армії. Відділ цей покищо малий! Всього три рої юнаків між 14 і 18 роками у військових одностроях із тримісячним вишколом, що його відбувають вечорами два рази в тижні, а раз у місяць йдуть на стріляння…

Read More

Більше мужности Пане Поручнику!

Восени 1920 р.  головний штаб Дієвої Армії УНР переїхав з Городка Подільського до Волочиськ. Оперативний штаб на чолі з генералом Омеляновичем-Павленком виїхав на конях в поле на фронт. Частина штабу залишилась при другому відділі, а саме при ген. кватирмайстрі Ткачукові. Довкруги волочиського двірця було повно тилових частин. У близькому селі перебував евакуйований уряд УНР. Скрізь було гостре поготівля…

Read More

“Кобзар” на селі

Це було понад 50 років назад на селі північної Полтавщини. Я вже другий рік ходив до школи. Багато клопоту завдавали ми тоді вчителям через незнання російської або “панської”, як тоді казали, мови.Учителі, місцеві українці, – з них один навіть досить відомий український поет, – не сміли в школі вживати української або “мужицької” мови…

Read More

На прапор глянь!

Під кінець травня 1946 року в таборі полонених дивізійників в Ріміні, мала місце маловідома нашому загалові подія, яка заслуговує на згадку.У 20-ту річницю траґічної смерти Голови Директорії та Головного Отамана Армії У.Н.Р. Симона Петлюри, врочисто посвячено український національний прапор, який фундували та передали воякам Першої Української Дивізії УНА вояки-українці 2-го корпусу Польської Армії під командуванням генерала Андерса…

Read More

Похорон одного з 37-ох

ПО БИТВІ КОЛО СОКОЛОВА
Місце постою 1-го куреня УСС, 18 вересня 1915 р.
Нині відбувся похорон стрільця Михайла Тимощука родом з Корнича в Коломийськім повіті. Поховали його в “Хатках” коло Соколова біля хреста при великім роздоріжжю над рікою Стрипою, при співучасті старшини та стрільців 1 куреня й місцевої громади.

Read More

Вихід з оточення, – спогад воїна дивізії Галичина

СС-ПК. Червоне, налите кров’ю сонце ховалось за солом’яні стріхи подільського села. Погасле небо вкривалося густими хмарами диму від палаючих навколо хат і машин. На золотих ланах пшениці, якої не встигли зібрати працьовиті руки українського селянина, а поорали залізні гусениці та тяжкі вибухи артилерійських снарядів…

Read More

Малюнки офіцера Вермахту або як за допомогою емоцій творити пропаганду

Мандруючи Європою,в Австрії мені в руки потрапила досить цікава книга.  На око –  нічим не примітна, нудна енциклопедія років так 70х –  так могло здатись на перший погляд пересічній людині. Але погортавши трохи сторінки,  я одразу виявив феноменальну її цінність, принаймні, як матеріалу для вивчення механізмів агітації та пропаганди…

Read More

“Йду на фронт, хочу висповідатися”…

(Спомин з Йордану в Галичині 1941р.)

Зближаються Йорданські свята, а те, що пережилося підчас большевицької навали помалу піде в забуття… Тож хочу поділитися спомином з тих часів з тими читачами, яких минуло те нещастя глядіти в будучність і не бачити виходу з гнету.Було це саме на йорданський св. Вечір 1941 р.На дворі сильний мороз. На приходськім подвірю рух…

Read More

Нечайна зустріч з ворогом

/ Спомин рядовика Української Повстанчої Армії /   Воно було узимку сорок п’ятого.Сотенний Гроза вислав нас кількох на стежу в недалеке село. Це було пів роя: Степан – як командир, Юрко, Остап, Микита, я і малий Коля.Як виходили ми з густого ліса, вже вечоріло. Причаєно і так немов гнівливо тріщав нам під ногами сніг. Причаєно і остережливо тріщало віття…

Read More

Між двома окопами

СПОМИН ІЗ 1919 РОКУ

…На самий Свят-Вечір були ми в постійному поготівлі, бо ворог погрожував щохвилини атакою. Місяць світив ясно – дуже непригідно для стежування і як тільки він сховався за хмару ми, шість добровольців, вилізли з землянок. До ворога було яких 400 метрів. Ровом, що отут находився, підповзли ми, скриваючись в його тіні, доволі близько до нього…

Read More

З табору до тюрми

(Різдвяний спомин скитальця з 1920-21. р.) Під осінь 1920. р. числив табор інтернованих в Ліберці (Райхенберґ) на Чехословаччині кілька тисяч старшин і стрільців У. Г. А. Були це переважно збігці, які ріжними дорогами переходили чеський кордон, тікаючи з Домбя, Тухолі та зі Східної Галичини, де вже не могли довше окриватися перед оком нової влади. Найбільш […]

Read More

На скитальщині.

Дня 22. травня 1920 р. перевезли большевики арештованих Галичан в числі до 500 людей до Харкова, де примістили їх у військових казармах “на москалівці”. Тут мали ми вижидати дальшої судьби, а за той час мусили робити найтяжші послуги, носити воду, мити і замітати підлоги, копати кльоачні рови і т. п. Большевики потішали нас, що відси […]

Read More

Зелена Україна

З розгорненням великої української національної революції, що потрясла однією шостою частю землі  – московською імперією, величезний, майже два мільйони кв. км., надзвичайно багатий простір над Тихим Океаном Амурщина й Приморищина, — перестав бути московською територією. заселеною тільки 70-80% українськими переселенцями-колоністами (750 000).  Боротьба українців Зеленої України в 1917-21. роках за самостійність другої батьківщини зробила цей простір діючим не тільки у визвольному рухові […]

Read More