Українська Народна Республіка

Жертва власних наказів

Веселий спомин Було це в лютім 1919 р. Частини Х. бриґади У.Г. Армії, при якій був я полевим духовником, стояли тоді на позиціях в районі Янова коло Львова, займаючи лінію від Брюхович по Лісневичі, в повіті яворівськім. Командантом бриґади був от. Долуд, наддніпрянець, людина сувора й дуже вимагаюча. На самому правому кінці нашої лінії стояв […]

Read More

Бій в Олександрівську (Запоріжжя)

Бої 3-ої сотні У.С.С. Ту сотню сформовано в Угриню, чортківського повіту 1917 р. в жовтні. До неї ввійшли Січовики, що вийшли ціло з боїв під Конюхами та частина сот. Вітовського. Команду нової сотні обняв чет. Никорак. В Галичині та сотня не брала участи в боях над Збручем, бо стояла в запасі в буйнім лушпинськім лісі. […]

Read More

Одеська “Січ”

В кінці березня 1917 року повстав в Одесі “Союз Української Молоді” із семінарістів, гімназістів і взагалі середнєшкільників, разом біля 500 осіб. Союз мав свого представника навіть в керівничім комітеті і помагав старшим у різних дрібницях, наприклад, розповсюджував і продавав “Українське Слово”, перший орган в Україні, що повстав одразуж по абдикації царя. “Українське Слово” редагували Іван […]

Read More

“СТРІЛЕЦЬ” під Шепетівкою

Ліси навкруги, куди оком не кинь. Панцерний поїзд “Стрілець”, добре обладнаний, стояв за маленькою станцією недалеко від Шепетівки. Було вже надвечір. Помічник командира, М. Головинський, узявши одного козака, пішов на станцію, щоб потелефонувати до технічної частини, що стояла тоді в Новгород-Волинському. Було відомо, що залізницю охороняє Гайдамацький Курінь, тому ніхто й не думав про небезпеку. […]

Read More

З кривавих днів 1919. року (зі споминів українського партизана)

Коли в травні 1919. року кіннота Будьонного зліквідувала повстанський рух на Чернигівщині, знищивши багато населення за участь і симпатії повстанцям, ми на скликаному зібранні рішили занехати доцьогочасну тактику й повести партизантку: малий відділ, що складається з добірного боєвого матеріялу, може ворогові в його запіллі вчинити багато більше шкоди й не так скоро дістанеться в його […]

Read More

День перед Зимовим Походом

5 грудня 1919 року…
Мороз щипає за вуха. Все навколо вкрите снігом. Волинська група нарешті відірвалась від ворога і входить в невеличке село під Любарем, в котрому мала переночувати і в котрому в цей вечір мало бути оголошено наказ про вимарш у Зимовий Похід.

Ще не встигли розташуватися, як старшини одержали наказ зібратися в школі. Поїхав і я. Коли зайшов до школи, там уже зібралися майже всі старшини Групи…

Read More

Отаман Шашкевич

Бригада отамана Шашкевича вже четвертий день була в бою з денікінськими частинами. Тиф косив бригаду, як і цілу УГА, 1919-ім році в Україні, та виривав зі стрілецьких рядів куди більше жертв, як ворожі кулі й гранати. Бій став бриґаді не під силу. Стрільці знеможені голодом і холодом, чотири дні без теплої страви, чотири ночі без […]

Read More

Більше мужности Пане Поручнику!

Восени 1920 р.  головний штаб Дієвої Армії УНР переїхав з Городка Подільського до Волочиськ. Оперативний штаб на чолі з генералом Омеляновичем-Павленком виїхав на конях в поле на фронт. Частина штабу залишилась при другому відділі, а саме при ген. кватирмайстрі Ткачукові. Довкруги волочиського двірця було повно тилових частин. У близькому селі перебував евакуйований уряд УНР. Скрізь було гостре поготівля…

Read More

На біжучі теми. Пошесть

Всю територію Вкраїни можна розглядати, як зараженою відомою пошестю.
— Українофобством.
На цю пошесть слабують переважно меншости всіх класів, партій і напрямків:
— Великороси
— Малороси-Мечтателі,
— Гебреї,
— Поляки.
В залежности від темпераменту особи та тієї посади, яку займає, пошесть буває:
— Тихе українофобство,
— Буйне українофобство.
Член Катеринославського окружного суду, Карпов, як видно, занедужав на буйну форму.
Він прикликав до себе в кабинет […]

Read More

З табору до тюрми

(Різдвяний спомин скитальця з 1920-21. р.) Під осінь 1920. р. числив табор інтернованих в Ліберці (Райхенберґ) на Чехословаччині кілька тисяч старшин і стрільців У. Г. А. Були це переважно збігці, які ріжними дорогами переходили чеський кордон, тікаючи з Домбя, Тухолі та зі Східної Галичини, де вже не могли довше окриватися перед оком нової влади. Найбільш […]

Read More

На скитальщині.

Дня 22. травня 1920 р. перевезли большевики арештованих Галичан в числі до 500 людей до Харкова, де примістили їх у військових казармах “на москалівці”. Тут мали ми вижидати дальшої судьби, а за той час мусили робити найтяжші послуги, носити воду, мити і замітати підлоги, копати кльоачні рови і т. п. Большевики потішали нас, що відси […]

Read More

4 жовтня 1919 року

     Наказ генерала Май-Маєвського ч. 22, нечувані знущання карних відділів, грабунки та масові арешти української інтеліґенції розвіяли всі сумніви мешканців Полтавщини, й тому всі, хто вважав себе українцем, кому ідея визволення українського народу була вищою від власних інтересів, власного життя, почали приготовлятися до боротьби з білою Московською навалою, з Деникінщиною. Полтавський Губповком переслав Повітповкомом […]

Read More