Українське військо

Бій на верху Малиновищі

В місяці червні 1944 року на верху Малиновищі в Карпатах розтаборувалося 5 сотень УПА, а саме: сотня сот. Хмари, сот. Гамалії, сот. Кривейка, сот. Довбуша та сот. Іскри. Завданням вищезгаданих сотень було краще вишколятись до нової боротьби з большевицьким окупантом. Сотня сотенного Гамалії перша скінчила вишкіл і була готова діяти. Дня 15 серпня 1944 року […]

Read More

За Україну

Опис події в місті Люблині (Польща) 27.04.1946 року о годині 8.30 в 7-ій комп. п. п. інспекційний скликав вояків ВП в півколо і привів перед них арештованого українця, що мав зв’язані взад руки – дротом. Зібраним представив його як “бандеровскєго гершта”, що вже сидить два місяці в арешті і не хоче сказати, як він називається […]

Read More

З Іршавського фронту

У вісім годин вечером 13 березня ц. р. ми дістали наказ вислати до села Сільця стежу з ґарнізону Січовиків, бо наступають мадяри у великім числі з Великих Кумят (Севлюський округ) в напрямі Заріччя-Сільце. Стежа нам принесла відомість, що все спокійно й ніде не запримітили ворога.  А тепер з чим виступати на позиції, коли не було […]

Read More

Козацький шлях і “вірую” мого життя

Народився я 29 серпня 1905 року в станиці Новодерев’янківській Уманського повіту на Кубанщині. Приспішеним випуском кінчив клясичну гімназію в м. Ейск і тоді був покликаний до старшинської кінної військової школи в Катеринодарі, в складі якої брав участь в боях проти “красной армії” – російської інвазії на Кубань, при відступленню на Кавказ: Туапсе, Сочі, Гагри, де […]

Read More

Кубанець Уваров – отаман Холодного Яру в 1919 р.

На заклик бувшого осаула Холодного Яру Юрія Залізняка в “Літописі Черв. Калини” за жовтень 1932 р., давати матеріяли до історії Холодноярщини 1918-1922 року – подаю відоме мені з 1919р. Нажаль я щойно недавно прочитав “Літопис” за грудень 1931 р., де “не зовсім вірно” освітлені події, свідком яких я був, і головне постать Кубанця Уварова, який […]

Read More

Псевдо

Дайте мені, мамо, білу сорочечку та наваріть мені пирогів, бо я йду в партизани!Так здається я сказавби до мами коли б був молодший і вибирався “в ліс”.А потім, попрощавшись з рідними, я добув би зі стріхи обріза оперезався б навхрест і навпоперек лентами з набоями і рушив би житом до ліса. І зараз за селом […]

Read More

РОЗСТРІЛ ВЕЛИКОЇ КОЗАЦЬКОЇ РАДИ Й КОЗАКІВ

(З архівних матеріялів, що їх переслав бл. п. Григорій Карасюкевич) Арешт людей, обвинувачених в справі Великої Козацької Ради, відбувався в Київі в днях 1-5 березня 1922 р. В той саме час відбувались великі арешти голів УВК на Білоцерковщині, Таращанщині, Сквирщині, Уманьщині, Радомисельщині – все це на Київщині. Крім того, арешти відбулися на Чернігівщині та Полтавщині. […]

Read More

БРАТЕ ПОМИЛУЙ!

(Із фраґменту бою 3-го батал. 30-го полку УНА під Штраден-Коґель)Кожний фронтовик має багатий шлях своїх фронтових переживань, бо кожний день фронту, кожна година і момент зміняються відмінними образами, з яких можна творити все новий і цікавий сценарій. Ці фронтові переживання акцій записані в пам’яті вояка як на стрічці “тайпрекордера”, на коротший або довший час… Маловажні […]

Read More

Великдень у минулій війні

(Зі споминів Січового Стрільця) Дещо інакше виглядала минула світова війна, ніж теперішня (мова про Першу світову прим. ред.). Фронт тягнувся тоді безпереривно, окопи були задротовані, так що крізь їх густу, кільчасту мережу навіть птах не перелетів. В таких окопах сиділо військо місяцями, а то й роками. Восени фронт завмирав. Взимі боїв не було. Вони починались […]

Read More

Бій у Підгорбі

Дня 13. березня 1939 прийшла неймовірна вістка, що до Ужгороду й Мукачева прийшло багато мадярського війська, що має в скорім часі напасти й заняти Карпатську Україну. На жаль була це правда. Мадярські “гонведи” наступили на границі Карпатської України в такій силі, що аж темнілося від них. Наш відділ у силі 18 людей зі села Довгого […]

Read More

Жертва власних наказів

Веселий спомин Було це в лютім 1919 р. Частини Х. бриґади У.Г. Армії, при якій був я полевим духовником, стояли тоді на позиціях в районі Янова коло Львова, займаючи лінію від Брюхович по Лісневичі, в повіті яворівськім. Командантом бриґади був от. Долуд, наддніпрянець, людина сувора й дуже вимагаюча. На самому правому кінці нашої лінії стояв […]

Read More

Історії про село Крайна

В кінці червня 2019 року Synytsia_blog провів свою першу експедицію, ціллю якої стало віднайдення місця розташування села Крайна (нині повіт Бірча, Підкарпаського воєводства, Польща), котре до Другої сітової війни було населене виключно українцями. На момент проведення дослідницького походу ми, на жаль, не мали будь-яких точних даних про мешканців цього зниклого населеного пункту, про їхнє життя […]

Read More

Бій в Олександрівську (Запоріжжя)

Бої 3-ої сотні У.С.С. Ту сотню сформовано в Угриню, чортківського повіту 1917 р. в жовтні. До неї ввійшли Січовики, що вийшли ціло з боїв під Конюхами та частина сот. Вітовського. Команду нової сотні обняв чет. Никорак. В Галичині та сотня не брала участи в боях над Збручем, бо стояла в запасі в буйнім лушпинськім лісі. […]

Read More

“СХІДНЯК” ТАРАН

Повстанському відділові “Дружинники 3” треба було вжити багатьох маневрів та всяких інших заходів, щоб перетривати важкий час зимових енкаведівських облав у лютому 1945 р. До 30 тисяч солдатів спеціяльних військ НКВД заблокували одночасно 70 сіл в околиці міста Броди (положене на шляху Львів-Рівне) щоб таким способом відтяти повстанців від їхніх харчових баз, а численними засідками, […]

Read More

Одеська “Січ”

В кінці березня 1917 року повстав в Одесі “Союз Української Молоді” із семінарістів, гімназістів і взагалі середнєшкільників, разом біля 500 осіб. Союз мав свого представника навіть в керівничім комітеті і помагав старшим у різних дрібницях, наприклад, розповсюджував і продавав “Українське Слово”, перший орган в Україні, що повстав одразуж по абдикації царя. “Українське Слово” редагували Іван […]

Read More

І МИ МАЛИ МАЛИХ ГЕРОЇВ

Українська Галицька Армія ще раз напружилась, ще раз наставила свої сталеві штики. Після чортківського пролому, окрилена вірою в перемогу здобувала рідні села й міста. По важкому бої наші війська зайняли місто Бурштин, здобули й Рогатин. Ми в розстрільній ішли на Черче. На шляху Черче-Підкамінь лежав кілька років від рова, в полі, десяти-одинадцятилітній хлопчик… Він був […]

Read More

Українська вартівнича сотня у Франції

 В таборі Кальберґ, що ним покищо опікувалася американська військова команда, було багато громадян різних національностей. Українці ще не оформилися в окрему національну групу. Майже всі з Західної України були з поляками. Приховувалися між ними і багато людей з Наддніпрянщини. Багато вчених, культурних діячів та інтелігенції з обох сторін Збруча, приховувалися між словаками. Було багато військовополонених […]

Read More

“СТРІЛЕЦЬ” під Шепетівкою

Ліси навкруги, куди оком не кинь. Панцерний поїзд “Стрілець”, добре обладнаний, стояв за маленькою станцією недалеко від Шепетівки. Було вже надвечір. Помічник командира, М. Головинський, узявши одного козака, пішов на станцію, щоб потелефонувати до технічної частини, що стояла тоді в Новгород-Волинському. Було відомо, що залізницю охороняє Гайдамацький Курінь, тому ніхто й не думав про небезпеку. […]

Read More

У сталінградській офензиві (ч.2)

Перша частина спогадів поручника Едварда Снігура-Рафальського З початком жовтня впав перший сніг, і почалися доволі сильні морози. Моя чота, завдяки обставинам, заки ми відправилися з Харкова на фронт, забезпечилася в кожухи і валянки. Одначе не всі мої вояки їх мали. У постійних вуличних боях у Сталінграді, виснажувався перемерзлий і голодний німецький вояк, а совєтські частини […]

Read More

Ми побідимо!

У Волівци умістив мене товариш в ваґоні, щоби я заїхав до шпиталя в Мункачи (Мукачів прим. ред.). Ми застали там двох полонених козаків. Один з них високий, стрункий, лице стягле, орлиний ніс, другий низького росту робив вражінє сердитої людини. Мій товариш почав з тим високим розмову. “Ви певно Українець?” спитав він стрункого козака. “Пізнаю се […]

Read More

У Сталінградській офензиві (ч.1)

З ХАРКОВА НА ФРОНТ При кінці липня 1942 року, 26 полк СС панцер-ґренадирської дивізії “Вікінґ”, прибув до Харкова. Наш третій батальйон, а в ньому наша “українська” поліційна чота четвертої сотні важких кулеметів, стала бойовою одиницею східнього фронту який простягнувся від Вороніжа до Цимілянська. Головні сили нашої дивізії, до якої був приділений теж фінський добровільний батальйон, […]

Read More