(Спомин) Вже сутеніло, коли наша сотня з четвертого коломийського куріня, вийшла з кватир – теплих хат села Городовиць і подалась на фронт скріпити боєві стійки під Хирівську Посаду. Свят-Вечір! На біло-темнім небі мерехтіли святовечірні зорі, поля і села лежали покриті святочною білою габою. Сотня гусаком бродила в снігу, підсувалась вперед. Під ногами монотонно скрипів морозний […]
Read MoreІз днів чортківської офензиви, на підставі записок. Як гураґан покотилася ця вістка вранці дня 21. червня 1919. року на фронті 2. Корпусу Української Галицької Армії, що вже в кількох днів стояв у затяжних боях за Бережани. Поляки ставили запеклий опір. Щораз то нові, свіжі баталіони кидали на вдержання цієї важливої позиції, укріпилися від сходу на […]
Read MoreВеселий спомин Було це в лютім 1919 р. Частини Х. бриґади У.Г. Армії, при якій був я полевим духовником, стояли тоді на позиціях в районі Янова коло Львова, займаючи лінію від Брюхович по Лісневичі, в повіті яворівськім. Командантом бриґади був от. Долуд, наддніпрянець, людина сувора й дуже вимагаюча. На самому правому кінці нашої лінії стояв […]
Read MoreУкраїнська Галицька Армія ще раз напружилась, ще раз наставила свої сталеві штики. Після чортківського пролому, окрилена вірою в перемогу здобувала рідні села й міста. По важкому бої наші війська зайняли місто Бурштин, здобули й Рогатин. Ми в розстрільній ішли на Черче. На шляху Черче-Підкамінь лежав кілька років від рова, в полі, десяти-одинадцятилітній хлопчик… Він був […]
Read MoreБригада отамана Шашкевича вже четвертий день була в бою з денікінськими частинами. Тиф косив бригаду, як і цілу УГА, 1919-ім році в Україні, та виривав зі стрілецьких рядів куди більше жертв, як ворожі кулі й гранати. Бій став бриґаді не під силу. Стрільці знеможені голодом і холодом, чотири дні без теплої страви, чотири ночі без […]
Read MoreСПОМИН ІЗ 1919 РОКУ
…На самий Свят-Вечір були ми в постійному поготівлі, бо ворог погрожував щохвилини атакою. Місяць світив ясно – дуже непригідно для стежування і як тільки він сховався за хмару ми, шість добровольців, вилізли з землянок. До ворога було яких 400 метрів. Ровом, що отут находився, підповзли ми, скриваючись в його тіні, доволі близько до нього…
Read More(Різдвяний спомин скитальця з 1920-21. р.) Під осінь 1920. р. числив табор інтернованих в Ліберці (Райхенберґ) на Чехословаччині кілька тисяч старшин і стрільців У. Г. А. Були це переважно збігці, які ріжними дорогами переходили чеський кордон, тікаючи з Домбя, Тухолі та зі Східної Галичини, де вже не могли довше окриватися перед оком нової влади. Найбільш […]
Read MoreДня 22. травня 1920 р. перевезли большевики арештованих Галичан в числі до 500 людей до Харкова, де примістили їх у військових казармах “на москалівці”. Тут мали ми вижидати дальшої судьби, а за той час мусили робити найтяжші послуги, носити воду, мити і замітати підлоги, копати кльоачні рови і т. п. Большевики потішали нас, що відси […]
Read MoreЯка слаба була денікінська влада в Одесі мимо дуже чисельного ґарнізону (до 60.000 війська), доказує найкрасше сміливість міських бандитів т. зв. нальотчиків та зорґанізованих комуністів. Нальотчики нападали красше одягнених старшин і цивільних людей в білий день, забирали гроші та годинники, а нерідко роздягали до нага. Хто пробував боронитися , того стріляли на місці. Діялося це […]
Read More(Спомин з перед 12 літ). Рівно 12 літ тому назад, дня 7. лютого 1920 року, я був в Одесі як виздоровець У.Г.А. в пріюті ч. 2, при Чорноморській вулиці . Був це останній день пановання Добровольчої Армії (ґенерала Денікіна) в цім місті. Того дня владу здобули місцеві комуністи, яким на підмогу прийшли частини 14-ї большовицької […]
Read MoreСерія архівних публікацій на честь 100ї річниці Листопадового Чину. …Запасна Лічниця У.Г.А. ч. 1. у Винниці. Грудень 1919.р.Всі салі переповнені недужими на тиф. Що хвиля привозять нових. Задля недостачі місця кладуть хорих в салях без вікон і на легенько соломою пристеленім бетоні по коридорах. Привезли якокось стрільця, який перейшов недугу таки у своїй частині на […]
Read More