Святий Вечір під Хировом

(Спомин) Вже сутеніло, коли наша сотня з четвертого коломийського куріня, вийшла з кватир – теплих хат села Городовиць і подалась на фронт скріпити боєві стійки під Хирівську Посаду. Свят-Вечір! На біло-темнім небі мерехтіли святовечірні зорі, поля і села лежали покриті святочною білою габою. Сотня гусаком бродила в снігу, підсувалась вперед. Під ногами монотонно скрипів морозний […]

Маруся Соколовська

Під кінець літа 1919 р. тоді, як український чорнозем кровю парував, як полки Галицької Армії мостили шлях через Збруч-річку, Проскурів, Житомір і Київ… – курінь, яким я командував кватирував в селі вересах біля Житоміру. Неділя – Вулиця роїлась від хлопців, дівчат, стрільців. Неслись звуки буйної стрілецької пісні, плив дівочий шепіт… Десь далеко, там де мрійна […]

Бережани взяті.

Із днів чортківської офензиви, на підставі записок. Як гураґан покотилася ця вістка вранці дня 21. червня 1919. року на фронті 2. Корпусу Української Галицької Армії, що вже в кількох днів стояв у затяжних боях за Бережани. Поляки ставили запеклий опір. Щораз то нові, свіжі баталіони кидали на вдержання цієї важливої позиції, укріпилися від сходу на […]

Козацький шлях і “вірую” мого життя

Народився я 29 серпня 1905 року в станиці Новодерев’янківській Уманського повіту на Кубанщині. Приспішеним випуском кінчив клясичну гімназію в м. Ейск і тоді був покликаний до старшинської кінної військової школи в Катеринодарі, в складі якої брав участь в боях проти “красной армії” – російської інвазії на Кубань, при відступленню на Кавказ: Туапсе, Сочі, Гагри, де […]

Кубанець Уваров – отаман Холодного Яру в 1919 р.

На заклик бувшого осаула Холодного Яру Юрія Залізняка в “Літописі Черв. Калини” за жовтень 1932 р., давати матеріяли до історії Холодноярщини 1918-1922 року – подаю відоме мені з 1919р. Нажаль я щойно недавно прочитав “Літопис” за грудень 1931 р., де “не зовсім вірно” освітлені події, свідком яких я був, і головне постать Кубанця Уварова, який […]

Жертва власних наказів

Веселий спомин Було це в лютім 1919 р. Частини Х. бриґади У.Г. Армії, при якій був я полевим духовником, стояли тоді на позиціях в районі Янова коло Львова, займаючи лінію від Брюхович по Лісневичі, в повіті яворівськім. Командантом бриґади був от. Долуд, наддніпрянець, людина сувора й дуже вимагаюча. На самому правому кінці нашої лінії стояв […]

З кривавих днів 1919. року (зі споминів українського партизана)

Коли в травні 1919. року кіннота Будьонного зліквідувала повстанський рух на Чернигівщині, знищивши багато населення за участь і симпатії повстанцям, ми на скликаному зібранні рішили занехати доцьогочасну тактику й повести партизантку: малий відділ, що складається з добірного боєвого матеріялу, може ворогові в його запіллі вчинити багато більше шкоди й не так скоро дістанеться в його […]

Між двома окопами

СПОМИН ІЗ 1919 РОКУ

…На самий Свят-Вечір були ми в постійному поготівлі, бо ворог погрожував щохвилини атакою. Місяць світив ясно – дуже непригідно для стежування і як тільки він сховався за хмару ми, шість добровольців, вилізли з землянок. До ворога було яких 400 метрів. Ровом, що отут находився, підповзли ми, скриваючись в його тіні, доволі близько до нього…

4 жовтня 1919 року

     Наказ генерала Май-Маєвського ч. 22, нечувані знущання карних відділів, грабунки та масові арешти української інтеліґенції розвіяли всі сумніви мешканців Полтавщини, й тому всі, хто вважав себе українцем, кому ідея визволення українського народу була вищою від власних інтересів, власного життя, почали приготовлятися до боротьби з білою Московською навалою, з Деникінщиною. Полтавський Губповком переслав Повітповкомом […]