Нечайна зустріч з ворогом

/ Спомин рядовика Української Повстанчої Армії /   Воно було узимку сорок п’ятого.Сотенний Гроза вислав нас кількох на стежу в недалеке село. Це було пів роя: Степан – як командир, Юрко, Остап, Микита, я і малий Коля.Як виходили ми з густого ліса, вже вечоріло. Причаєно і так немов гнівливо тріщав нам під ногами сніг. Причаєно і остережливо тріщало віття…