Українська Народна Республіка

Козацький шлях і “вірую” мого життя

Народився я 29 серпня 1905 року в станиці Новодерев’янківській Уманського повіту на Кубанщині. Приспішеним випуском кінчив клясичну гімназію в м. Ейск і тоді був покликаний до старшинської кінної військової школи в Катеринодарі, в складі якої брав участь в боях проти “красной армії” – російської інвазії на Кубань, при відступленню на Кавказ: Туапсе, Сочі, Гагри, де […]

Кубанець Уваров – отаман Холодного Яру в 1919 р.

На заклик бувшого осаула Холодного Яру Юрія Залізняка в “Літописі Черв. Калини” за жовтень 1932 р., давати матеріяли до історії Холодноярщини 1918-1922 року – подаю відоме мені з 1919р. Нажаль я щойно недавно прочитав “Літопис” за грудень 1931 р., де “не зовсім вірно” освітлені події, свідком яких я був, і головне постать Кубанця Уварова, який […]

РОЗСТРІЛ ВЕЛИКОЇ КОЗАЦЬКОЇ РАДИ Й КОЗАКІВ

(З архівних матеріялів, що їх переслав бл. п. Григорій Карасюкевич) Арешт людей, обвинувачених в справі Великої Козацької Ради, відбувався в Київі в днях 1-5 березня 1922 р. В той саме час відбувались великі арешти голів УВК на Білоцерковщині, Таращанщині, Сквирщині, Уманьщині, Радомисельщині – все це на Київщині. Крім того, арешти відбулися на Чернігівщині та Полтавщині. […]

Жертва власних наказів

Бій в Олександрівську (Запоріжжя)

Одеська “Січ”

“СТРІЛЕЦЬ” під Шепетівкою

З кривавих днів 1919. року (зі споминів українського партизана)

День перед Зимовим Походом

5 грудня 1919 року…
Мороз щипає за вуха. Все навколо вкрите снігом. Волинська група нарешті відірвалась від ворога і входить в невеличке село під Любарем, в котрому мала переночувати і в котрому в цей вечір мало бути оголошено наказ про вимарш у Зимовий Похід.

Ще не встигли розташуватися, як старшини одержали наказ зібратися в школі. Поїхав і я. Коли зайшов до школи, там уже зібралися майже всі старшини Групи…

Отаман Шашкевич

Більше мужности Пане Поручнику!

Восени 1920 р. головний штаб Дієвої Армії УНР переїхав з Городка Подільського до Волочиськ. Оперативний штаб на чолі з генералом Омеляновичем-Павленком виїхав на конях в поле на фронт. Частина штабу залишилась при другому відділі, а саме при ген. кватирмайстрі Ткачукові. Довкруги волочиського двірця було повно тилових частин. У близькому селі перебував евакуйований уряд УНР. Скрізь було гостре поготівля…

На біжучі теми. Пошесть

Всю територію Вкраїни можна розглядати, як зараженою відомою пошестю.
— Українофобством.
На цю пошесть слабують переважно меншости всіх класів, партій і напрямків:
— Великороси
— Малороси-Мечтателі,
— Гебреї,
— Поляки.
В залежности від темпераменту особи та тієї посади, яку займає, пошесть буває:
— Тихе українофобство,
— Буйне українофобство.
Член Катеринославського окружного суду, Карпов, як видно, занедужав на буйну форму.
Він прикликав до себе в кабинет […]

З табору до тюрми

(Різдвяний спомин скитальця з 1920-21. р.) Під осінь 1920. р. числив табор інтернованих в Ліберці (Райхенберґ) на Чехословаччині кілька тисяч старшин і стрільців У. Г. А. Були це переважно збігці, які ріжними дорогами переходили чеський кордон, тікаючи з Домбя, Тухолі та зі Східної Галичини, де вже не могли довше окриватися перед оком нової влади. Найбільш […]

На скитальщині.

Дня 22. травня 1920 р. перевезли большевики арештованих Галичан в числі до 500 людей до Харкова, де примістили їх у військових казармах “на москалівці”. Тут мали ми вижидати дальшої судьби, а за той час мусили робити найтяжші послуги, носити воду, мити і замітати підлоги, копати кльоачні рови і т. п. Большевики потішали нас, що відси […]

4 жовтня 1919 року

Наказ генерала Май-Маєвського ч. 22, нечувані знущання карних відділів, грабунки та масові арешти української інтеліґенції розвіяли всі сумніви мешканців Полтавщини, й тому всі, хто вважав себе українцем, кому ідея визволення українського народу була вищою від власних інтересів, власного життя, почали приготовлятися до боротьби з білою Московською навалою, з Деникінщиною. Полтавський Губповком переслав Повітповкомом […]